Ангеліна - починаюча дизайнерка прикрас, танцівниця та модель, чиє життя сповнене оспівуванням краси та естетики в усіх її проявах. 

Про себе

Мені 23 роки, 6 останніх з яких я живу в Києві. Зараз працюю в канадській компанії віддалено, у відділі клієнтської підтримки, і також готую до запуску власний бренд прикрас. Все почалось з того, що коли я сиділа в окупації в Сумській області, мені треба було чимось себе зайняти, і я стала плести з бісеру. Так народилась ідея створити щось своє, і мені вже дуже кортить показати це світу. Десь років з 19 я також працюю моделлю, здебільшого для брендів білизни. Все почалось з однієї зйомки, потім мене стали регулярно запрошувати різні бренди, і мені це дуже подобається робити, адже я обожнюю гарну білизну. 

Про жіночу сексуальність

В дитинстві я більше часу проводила з дівчатами, бо мені вкладали в голову, що з хлопцями, треба бути обережною, а з дівчатами можна спілкуватись, як хочеш. Так сталося, що перший досвід, у підлітковому віці, був з подружками, адже нам здавалося, що таким чином безпечніше дізнаватися про себе і про своє тіло, про поцілунки. Перший поцілунок у мене був з дівчинкою, і мені це було дуже комфортно. А от з хлопцями це був такий подвиг, перший поцілунок з хлопцем для мене здавався чимось серйозним. І взагалі відносини з хлопцями були для мене чимось таким чужим, незрозумілим, я відчувала певну небезпеку. З віком це зрівнялося, у мене були тривалі серйозні стосунки з хлопцем. Десь років в 20 я зрозуміла, що мені хочеться чогось іншого, чого він не міг мені дати, і справа була не в тому, що я хотіла стосунків з людиною іншою статі, ні. Я просто хотіла знайти людину, з якою мені буде комфортно. І так сталося, що це була дівчина. Взагалі я закохуюсь в особистість, і в чоловіках та жінках мене приваблюють різні речі, я відчуваю себе з ними по-іншому. В чоловіках мене приваблює їх ставлення і те, що ти можеш відчувати себе захищеною, про тебе турбуються, і ця чоловіча енергія мені буває потрібна, адже тоді я відчуваю себе більш жіночною. З дівчатами в мені навпаки включаються більш чоловічі енергії, мені хочеться проявляти більше знаків уваги, опікуватись ними. Але надихають мене саме жінки, саме ними я захоплююсь.

Про перші стосунки з жінкою 

Я колись працювала в кафе, і одного дня до нас зайшла дуже гарна дівчина - маленька, худенька, з каре темного волосся, було в ній щось дуже привабливе та загадкове. Ми посміхнулась одна одній, але в якийсь момент вона пішла - я і не помітила. Та на столику вона залишила записку - там була намальована я, написано, що я дуже гарна, і також вона залишила свій номер телефону. Це було дуже романтично, зараз люди майже ніколи так не роблять! Ми почали спілкуватись, пізнавати одна одну, але в дружньому форматі, доки в якийсь момент ми нарешті не зізнались одна одній у симпатії. У нас завжди був потяг одна до одної, і стосунки були дуже гармонійні. Для нас обох це був перший досвід стосунків з жінкою, ми все робили інтуїтивно, і навіть обговорювали те, що якщо у нас нічого не вийде і хтось захоче більш традиційних відносин - це окей, ми це приймемо і залишимось друзями. Це був дуже трепетний і романтичний період, адже ми давали одна одній таке ставлення, увагу та розуміння, яких у жодної з нас раніше не було. 

Про реакцію оточення

Я не відчувала ніколи негативного впливу на себе, ніяких слів чи кривих поглядів. Просто люди, які оточують, вони скоріше скажуть комплімент, або запитають, бо їм цікаво дізнатися мою думку і взагалі це просто може бути цікавість і це нормально. Якісь негативні слова в мою сторону, або в сторону моєї дівчини ніколи не звучали. В нашому оточенні всі на це реагували дуже адекватно. Могло бути здивування, це максимум. Єдине, що я не дуже розповідаю про своє особисте життя родині, але я думаю, що вони мене достатньо сильно люблять, аби зрозуміти та прийняти мене такою, яка я є. 

Про силу творчості і танців

Плетіння з бісеру стало моїм острівцем нормальності під час окупації. Ми сиділи на картоплі та макаронах, нічого не могли робити, мені хотілось хоч чогось світлого в житті, і так я сплела перший топ з бісеру. Тоді я не думала робити з цього бізнес, мені просто подобався процес, я думала про те, як це виглядатиме на жіночому тілі - і продовжувала плести, і вже зараз готуюсь до запуску бренду. А повернувшись до Києва я також відновила заняття танцями, за якими дуже сумувала і 1,5 роки не могла ніяк наважитись знову танцювати. Зараз я танцюю вог і хілс, почала знову ходити на вог бали - дуже рада, що вони все ще є в Києві. Танці - це те, за рахунок чого я тримаюсь морально, просто живу від суботи до суботи, вони допомагають мені відчувати себе більш живою. І це фантастичне комьюніті людей, яке мене теж дуже надихають. 

Про те, що змінилось із початком вторгнення

З перших днів вторгнення, опинившись в окупації, я не могла всидіти на місці і мала робити хоч щось, аби бути корисною. Почала з захисних сіток для наших військових, в’язала шкарпетки для них, багато займалась координацією людей. Я просто дивилась пости в соцмережах, хто що може, кому що потрібно, і зводила людей між собою. До Києва я не просто повернулась - я увірвалась до нього, бо за 1,5 місяці в окупації всередині мене багато що змінилось і стало зрозуміло про себе. Коли ти усвідомлюєш, що життя може обірватись в будь-який момент, одразу стає легко бути чесною з собою, розуміти, як ти хочеш прожити своє життя, розкладаються по поличках всі пріоритети. Після повернення я дуже багато віддала свого одягу на благодійність, стала регулярно допомагати людям, і разом з тим - сміливіше жити таке життя, про яке я мріяла. 

Про участь у проекті Anoeses x KyivPride 

Для мене важлива участь в цьому проекті, тому що є люди, які соромляться своїх бажань, бояться себе проявити, і я хочу їм показати на власному прикладі, що цього не варто соромитись. Навіщо? Ми є тими, ким ми є, і ти будеш набагато щасливішим і здоровішим, якщо будеш собою, не будеш ховатись. Навіть якщо ти ще не знаєш, хто ти є насправді, треба пробувати, робити щось нове, і робити це з любов’ю та без страху. В житті і так забагато болю і розчарувань, тож треба намагатись прожити це життя так, як хочеш саме ти.

Для мене… 

Свобода - це обирати свій шлях в житті і рухатись ним так, як хочеш, відчуваючи себе захищено та впевнено.

Сміливість - це іти на війну, захищати людей, повністю усвідомлюючи наслідки та небезпеку для власного життя, і також це бути чесним самим з собою, відкриватись суспільству та не приховувати власне “я”. 

Краса - це стан людини, вона іде зсередини, коли людина щаслива, врівноважена, в гармонії з собою і цим світом - це завжди дуже красиво. 

Любов - це все навколо, вона в усьому і вона починається з нас, з прийняття та любові до себе.